tennis
[ˈtenːis]
теніс
- іменник
- A2
- Спорт
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tennis | tennised |
| Генітив | tennise | tenniste |
| Партитив | tennist | tenniseid |
| Ілатив | tennisesse | tennistesse |
| Інесив | tennises | tennistes |
| Елатив | tennisest | tennistest |
| Алатив | tennisele | tennistele |
| Адесив | tennisel | tennistel |
| Аблатив | tenniselt | tennistelt |
| Транслатив | tenniseks | tennisteks |
| Термінатив | tenniseni | tennisteni |
| Есив | tennisena | tennistena |
| Абесив | tenniseta | tennisteta |
| Комітатив | tennisega | tennistega |
Приклади
Mängin tennist.
Граю в теніс.
Tennis nõuab kiirust ja head tehnikat.
Теніс вимагає швидкості й хорошої техніки.
Часті сполучення
tennist mängima
грати в теніс
tenniseturniir
тенісний турнір
Пов’язані слова
Естонською
reketi ja palliga mängitav spordiala
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії