telefon
[ˈtelefon]
телефон
- іменник
- A1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | telefon | telefonid |
| Генітив | telefoni | telefonide |
| Партитив | telefoni | telefone |
| Ілатив | telefonisse | telefonidesse |
| Інесив | telefonis | telefonides |
| Елатив | telefonist | telefonidest |
| Алатив | telefonile | telefonidele |
| Адесив | telefonil | telefonidel |
| Аблатив | telefonilt | telefonidelt |
| Транслатив | telefoniks | telefonideks |
| Термінатив | telefonini | telefonideni |
| Есив | telefonina | telefonidena |
| Абесив | telefonita | telefonideta |
| Комітатив | telefoniga | telefonidega |
Приклади
Telefon heliseb.
Телефон дзвонить.
Ma kasutan telefoni.
Я використовую телефон.
Часті сполучення
telefonile vastama
відповісти на дзвінок
telefoniga rääkima
розмовляти телефоном
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
Seade, millega saab eemal oleva inimesega rääkida või sõnumeid saata.
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії