tõotus
[ˈtɤotus]
обіцянка, слово
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tõotus | tõotused |
| Генітив | tõotuse | tõotuste |
| Партитив | tõotust | tõotusi |
| Ілатив | tõotusesse | tõotustesse |
| Інесив | tõotuses | tõotustes |
| Елатив | tõotusest | tõotustest |
| Алатив | tõotusele | tõotustele |
| Адесив | tõotusel | tõotustel |
| Аблатив | tõotuselt | tõotustelt |
| Транслатив | tõotuseks | tõotusteks |
| Термінатив | tõotuseni | tõotusteni |
| Есив | tõotusena | tõotustena |
| Абесив | tõotuseta | tõotusteta |
| Комітатив | tõotusega | tõotustega |
Приклади
See on tõotus.
Це обіцянка.
Ta murdis oma tõotuse.
Він порушив свою обіцянку.
Часті сполучення
tõotust andma
дати обітницю
tõotust murdma
порушити обітницю
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
kindel lubadus (mõnikord ka etteantud vormis)
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії