sõiduauto
[ˈsɤituˌɑuto]
легковий автомобіль
- іменник
- A2
- Транспорт
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | sõiduauto | sõiduautod |
| Генітив | sõiduauto | sõiduautode |
| Партитив | sõiduautot | sõiduautosid |
| Ілатив | sõiduautosse | sõiduautodesse |
| Інесив | sõiduautos | sõiduautodes |
| Елатив | sõiduautost | sõiduautodest |
| Алатив | sõiduautole | sõiduautodele |
| Адесив | sõiduautol | sõiduautodel |
| Аблатив | sõiduautolt | sõiduautodelt |
| Транслатив | sõiduautoks | sõiduautodeks |
| Термінатив | sõiduautoni | sõiduautodeni |
| Есив | sõiduautona | sõiduautodena |
| Абесив | sõiduautota | sõiduautodeta |
| Комітатив | sõiduautoga | sõiduautodega |
Приклади
Ta ostis uue sõiduauto.
Він купив новий легковий автомобіль.
Sõiduautod peavad parkima siin.
Легкові автомобілі повинні паркуватися тут.
Часті сполучення
uus sõiduauto
новий легковий автомобіль
sõiduautoga sõitma
їхати легковим автомобілем
Пов’язані слова
Естонською
peamiselt inimeste vedamiseks mõeldud auto
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії