ruum
[ˈruːm]
кімната, приміщення, простір
- іменник
- A1
- Дім
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ruum | ruumid |
| Генітив | ruumi | ruumide |
| Партитив | ruumi | ruume |
| Ілатив | ruumisse | ruumidesse |
| Інесив | ruumis | ruumides |
| Елатив | ruumist | ruumidest |
| Алатив | ruumile | ruumidele |
| Адесив | ruumil | ruumidel |
| Аблатив | ruumilt | ruumidelt |
| Транслатив | ruumiks | ruumideks |
| Термінатив | ruumini | ruumideni |
| Есив | ruumina | ruumidena |
| Абесив | ruumita | ruumideta |
| Комітатив | ruumiga | ruumidega |
Приклади
Selles ruumis on kakskümmend tooli.
У цій кімнаті двадцять стільців.
Kotis ei ole enam ruumi.
У сумці більше немає місця.
Часті сполучення
vaba ruum
вільне місце
suur ruum
велике приміщення
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
Hoone seintega piiratud osa või vaba ala millegi jaoks
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії