rumalus
[ˈrumɑlus]
дурість
- іменник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | rumalus | rumalused |
| Генітив | rumaluse | rumaluste |
| Партитив | rumalust | rumalusi |
| Ілатив | rumalusesse | rumalustesse |
| Інесив | rumaluses | rumalustes |
| Елатив | rumalusest | rumalustest |
| Алатив | rumalusele | rumalustele |
| Адесив | rumalusel | rumalustel |
| Аблатив | rumaluselt | rumalustelt |
| Транслатив | rumaluseks | rumalusteks |
| Термінатив | rumaluseni | rumalusteni |
| Есив | rumalusena | rumalustena |
| Абесив | rumaluseta | rumalusteta |
| Комітатив | rumalusega | rumalustega |
Приклади
Selline otsus oleks suur rumalus.
Таке рішення було б великою дурістю.
Ta sai oma rumalusest kiiresti aru.
Він швидко усвідомив свою дурість.
Tal oli oma rumaluse pärast häbi.
Йому було соромно за свою дурість.
Часті сполучення
suur rumalus
велика дурість
rumalust tegema
зробити дурницю
Пов’язані слова
Естонською
nõrgad või vähesed teadmised, harimatus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії