peen
[ˈpeːn]
тонкий, витончений
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | peen | peened |
| Генітив | peene | peente |
| Партитив | peent | peeni |
| Ілатив | peenesse | peentesse |
| Інесив | peenes | peentes |
| Елатив | peenest | peentest |
| Алатив | peenele | peentele |
| Адесив | peenel | peentel |
| Аблатив | peenelt | peentelt |
| Транслатив | peeneks | peenteks |
| Термінатив | peeneni | peenteni |
| Есив | peenena | peentena |
| Абесив | peeneta | peenteta |
| Комітатив | peenega | peentega |
Приклади
Tal on peened näojooned.
У неї тонкі риси обличчя.
Vanaema kirjutab väga peene käekirjaga.
Бабуся пише дуже витонченим почерком.
Часті сполучення
peen joon
тонка лінія
peen käekiri
дрібний почерк
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
väikese läbimõõduga, õrnade joontega või peene detailiga
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії