peegel
[ˈpeːkel]
дзеркало
- іменник
- A1
- Дім
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | peegel | peeglid |
| Генітив | peegli | peeglite |
| Партитив | peeglit | peegleid |
| Ілатив | peeglisse | peeglitesse |
| Інесив | peeglis | peeglites |
| Елатив | peeglist | peeglitest |
| Алатив | peeglile | peeglitele |
| Адесив | peeglil | peeglitel |
| Аблатив | peeglilt | peeglitelt |
| Транслатив | peegliks | peegliteks |
| Термінатив | peeglini | peegliteni |
| Есив | peeglina | peeglitena |
| Абесив | peeglita | peegliteta |
| Комітатив | peegliga | peeglitega |
Приклади
Ma vaatan peeglist.
Я дивлюся в дзеркало.
Vannitoas on seinal suur peegel.
У ванній на стіні висить велике дзеркало.
Часті сполучення
peeglisse vaatama
дивитися в дзеркало
suur seinapeegel
велике настінне дзеркало
Пов’язані слова
Естонською
Sile pind, millelt näeb enda või esemete kujutist.
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії