püsimatu
[ˈpysimɑtu]
непосидючий, нестійкий
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | püsimatu | püsimatud |
| Генітив | püsimatu | püsimatute |
| Партитив | püsimatut | püsimatuid |
| Ілатив | püsimatusse | püsimatutesse |
| Інесив | püsimatus | püsimatutes |
| Елатив | püsimatust | püsimatutest |
| Алатив | püsimatule | püsimatutele |
| Адесив | püsimatul | püsimatutel |
| Аблатив | püsimatult | püsimatutelt |
| Транслатив | püsimatuks | püsimatuteks |
| Термінатив | püsimatuni | püsimatuteni |
| Есив | püsimatuna | püsimatutena |
| Абесив | püsimatuta | püsimatuteta |
| Комітатив | püsimatuga | püsimatutega |
Приклади
Väike laps on väga püsimatu.
Маленька дитина дуже непосидюча.
Püsimatu poiss jooksis kogu aeg ringi.
Непосидючий хлопчик увесь час бігав.
Часті сполучення
püsimatu laps
непосидюча дитина
püsimatu ilm
нестійка погода
Пов’язані слова
Естонською
rahutu või kergesti muutuv, mitte kaua ühesugusena püsiv
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії