oskus
[ˈoskus]
вміння
- іменник
- A2
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | oskus | oskused |
| Генітив | oskuse | oskuste |
| Партитив | oskust | oskuseid |
| Ілатив | oskusesse | oskustesse |
| Інесив | oskuses | oskustes |
| Елатив | oskusest | oskustest |
| Алатив | oskusele | oskustele |
| Адесив | oskusel | oskustel |
| Аблатив | oskuselt | oskustelt |
| Транслатив | oskuseks | oskusteks |
| Термінатив | oskuseni | oskusteni |
| Есив | oskusena | oskustena |
| Абесив | oskuseta | oskusteta |
| Комітатив | oskusega | oskustega |
Приклади
See oskus tuleb harjutades.
Ця навичка приходить з практикою.
Tal on oskus inimesi kuulata.
Вона вміє слухати людей.
Часті сполучення
keeleoskus
володіння мовою
oskust omandama
набути навички
Пов’язані слова
Естонською
Õppimise ja harjutamisega omandatud võime midagi hästi teha
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії