orkester
[or.ˈkes.ter]
оркестр
- іменник
- A2
- Мистецтво і культура
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | orkester | orkestrid |
| Генітив | orkestri | orkestrite |
| Партитив | orkestrit | orkestreid |
| Ілатив | orkestrisse | orkestritesse |
| Інесив | orkestris | orkestrites |
| Елатив | orkestrist | orkestritest |
| Алатив | orkestrile | orkestritele |
| Адесив | orkestril | orkestritel |
| Аблатив | orkestrilt | orkestritelt |
| Транслатив | orkestriks | orkestriteks |
| Термінатив | orkestrini | orkestriteni |
| Есив | orkestrina | orkestritena |
| Абесив | orkestrita | orkestriteta |
| Комітатив | orkestriga | orkestritega |
Приклади
Orkester mängis klassikalist muusikat.
Оркестр грав класичну музику.
Orkestril on palju liikmeid.
В оркестрі багато учасників.
Часті сполучення
sümfooniaorkester
симфонічний оркестр
orkestris mängima
грати в оркестрі
Пов’язані слова
Естонською
Suur rühm muusikuid, kes mängivad koos eri pille
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії