omane
[ˈomɑne]
властивий, притаманний, характерний
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | omane | omased |
| Генітив | omase | omaste |
| Партитив | omast | omaseid |
| Ілатив | omasesse | omastesse |
| Інесив | omases | omastes |
| Елатив | omasest | omastest |
| Алатив | omasele | omastele |
| Адесив | omasel | omastel |
| Аблатив | omaselt | omastelt |
| Транслатив | omaseks | omasteks |
| Термінатив | omaseni | omasteni |
| Есив | omasena | omastena |
| Абесив | omaseta | omasteta |
| Комітатив | omasega | omastega |
Приклади
See on talle omane.
Це йому властиво.
Terry lõi värava talle omasel moel ehk peaga.
Террі забив гол характерним для нього способом - головою.
Selline käitumine ei ole talle omane.
Така поведінка йому невластива.
Часті сполучення
talle omane
властивий йому або їй
lapsele omane
властивий дитині
Пов’язані слова
Естонською
kellegi või millegi olemusse kuuluv
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії