objekt
[op.ˈjekt]
об’єкт
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | objekt | objektid |
| Генітив | objekti | objektide |
| Партитив | objekti | objekte |
| Ілатив | objektisse | objektidesse |
| Інесив | objektis | objektides |
| Елатив | objektist | objektidest |
| Алатив | objektile | objektidele |
| Адесив | objektil | objektidel |
| Аблатив | objektilt | objektidelt |
| Транслатив | objektiks | objektideks |
| Термінатив | objektini | objektideni |
| Есив | objektina | objektidena |
| Абесив | objektita | objektideta |
| Комітатив | objektiga | objektidega |
Приклади
Teadlased uurivad objekti.
Вчені вивчають об'єкт.
See on oluline objekt.
Це важливий об'єкт.
Часті сполучення
uurimise objekt
об’єкт дослідження
ehitusobjekt
будівельний об’єкт
Пов’язані слова
Естонською
Ese, nähtus või koht, millele tegevus või tähelepanu on suunatud
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії