noormees
[ˈnoːrmeːs]
юнак, парубок
- іменник
- B1
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | noormees | noormehed |
| Генітив | noormehe | noormeeste |
| Партитив | noormeest | noormehi |
| Ілатив | noormehesse | noormeestesse |
| Інесив | noormehes | noormeestes |
| Елатив | noormehest | noormeestest |
| Алатив | noormehele | noormeestele |
| Адесив | noormehel | noormeestel |
| Аблатив | noormehelt | noormeestelt |
| Транслатив | noormeheks | noormeesteks |
| Термінатив | noormeheni | noormeesteni |
| Есив | noormehena | noormeestena |
| Абесив | noormeheta | noormeesteta |
| Комітатив | noormehega | noormeestega |
Приклади
Neiust ja noormehest sai kena paar.
З дівчини і молодого чоловіка вийшла гарна пара.
9. klassi noormehed.
Юнаки 9-го класу.
Noormees kutsuti sõjaväkke.
Молодий чоловік був призваний до армії.
Часті сполучення
noor noormees
молодий чоловік
noormees ja neiu
юнак і дівчина
Пов’язані слова
Естонською
noorepoolne, mitte päris täiskasvanud mees
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії