naaber
[ˈnɑːper]
сусід
- іменник
- A1
- Дім
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | naaber | naabrid |
| Генітив | naabri | naabrite |
| Партитив | naabrit | naabreid |
| Ілатив | naabrisse | naabritesse |
| Інесив | naabris | naabrites |
| Елатив | naabrist | naabritest |
| Алатив | naabrile | naabritele |
| Адесив | naabril | naabritel |
| Аблатив | naabrilt | naabritelt |
| Транслатив | naabriks | naabriteks |
| Термінатив | naabrini | naabriteni |
| Есив | naabrina | naabritena |
| Абесив | naabrita | naabriteta |
| Комітатив | naabriga | naabritega |
Приклади
Mu naaber on sõbralik.
Мій сусід дружній.
Ma tervitan naabrit.
Я вітаю сусіда.
Часті сполучення
kõrvalkorteri naaber
сусід із сусідньої квартири
naabrit tervitama
привітатися із сусідом
Пов’язані слова
Естонською
Inimene, kes elab või asub lähedal
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії