nõudmine
[ˈnɤutmine]
вимога
- іменник
- B1
- Спілкування
- Право і документи
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | nõudmine | nõudmised |
| Генітив | nõudmise | nõudmiste |
| Партитив | nõudmist | nõudmisi |
| Ілатив | nõudmisse | nõudmistesse |
| Інесив | nõudmises | nõudmistes |
| Елатив | nõudmisest | nõudmistest |
| Алатив | nõudmisele | nõudmistele |
| Адесив | nõudmisel | nõudmistel |
| Аблатив | nõudmiselt | nõudmistelt |
| Транслатив | nõudmiseks | nõudmisteks |
| Термінатив | nõudmiseni | nõudmisteni |
| Есив | nõudmisena | nõudmistena |
| Комітатив | nõudmisega | nõudmistega |
Приклади
Teine pool ei peaks esitama nõudmisi, mida täita ei suudeta.
Інша сторона не повинна висувати вимоги, які неможливо виконати.
Vaimustunud publiku nõudmisel kõlas veel mitu lisapala.
На вимогу захопленої публіки прозвучало ще кілька номерів на біс.
Часті сполучення
suur nõudmine
великий попит
nõudmine kasvab
попит зростає
nõudmisele vastama
задовольнити попит
Пов’язані слова
Естонською
kindel soov, tahtmine või taotlus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії