manna
[ˈmɑnnɑ]
манна крупа, манка
- іменник
- B1
- Їжа і напої
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | manna | mannad |
| Генітив | manna | mannade |
| Партитив | mannat | mannasid |
| Ілатив | mannasse | mannadesse |
| Інесив | mannas | mannades |
| Елатив | mannast | mannadest |
| Алатив | mannale | mannadele |
| Адесив | mannal | mannadel |
| Аблатив | mannalt | mannadelt |
| Транслатив | mannaks | mannadeks |
| Термінатив | mannani | mannadeni |
| Есив | mannana | mannadena |
| Комітатив | mannaga | mannadega |
Приклади
Mannast keedeti lastele putru.
Дітям варили кашу з манки.
Poest oli manna otsa saanud.
У магазині закінчилася манна крупа.
Часті сполучення
hommikune manna
ранкова манка
mannaputru keetma
варити манну кашу
peen manna
дрібна манна крупа
Пов’язані слова
Естонською
peeneteralised nisutangud
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії