mõttetu
[ˈmɤttetu]
безглуздий, непотрібний, марний, даремний
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | mõttetu | mõttetud |
| Генітив | mõttetu | mõttetute |
| Партитив | mõttetut | mõttetuid |
| Ілатив | mõttetusse | mõttetutesse |
| Інесив | mõttetus | mõttetutes |
| Елатив | mõttetust | mõttetutest |
| Алатив | mõttetule | mõttetutele |
| Адесив | mõttetul | mõttetutel |
| Аблатив | mõttetult | mõttetutelt |
| Транслатив | mõttetuks | mõttetuteks |
| Термінатив | mõttetuni | mõttetuteni |
| Есив | mõttetuna | mõttetutena |
| Комітатив | mõttetuga | mõttetutega |
Приклади
Sinuga vaidlemine on mõttetu tegevus.
Сперечатися з тобою безглуздо.
Aasta lõpus tehakse palju mõttetuid kulutusi.
Наприкінці року робиться багато безглуздих витрат.
Часті сполучення
mõttetu tegevus
безглуздий вчинок
mõttetu vestlus
безпредметна розмова
mõttetu katse
марна спроба
Пов’язані слова
Естонською
aruka mõtteta, selline, mida ei maksa teha
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії