luterlane
[ˈluterlɑne]
лютеранин
- іменник
- B1
- Релігія
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | luterlane | luterlased |
| Генітив | luterlase | luterlaste |
| Партитив | luterlast | luterlasi |
| Ілатив | luterlasse | luterlastesse |
| Інесив | luterlases | luterlastes |
| Елатив | luterlasest | luterlastest |
| Алатив | luterlasele | luterlastele |
| Адесив | luterlasel | luterlastel |
| Аблатив | luterlaselt | luterlastelt |
| Транслатив | luterlaseks | luterlasteks |
| Термінатив | luterlaseni | luterlasteni |
| Есив | luterlasena | luterlastena |
| Комітатив | luterlasega | luterlastega |
Приклади
Ta on luterlane ja käib pühapäeviti kirikus.
Він лютеранин і щонеділі ходить до церкви.
Minu vanaisa oli luterlane.
Мій дідусь був лютеранином.
Часті сполучення
usklik luterlane
вірянин-лютеранин
luterlaseks saama
стати лютеранином
luterlaste kirik
лютеранська церква
Пов’язані слова
Естонською
luteri usku inimene
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії