loomulik
[ˈloːmulik]
природний
- прикметник
- A2
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | loomulik | loomulikud |
| Генітив | loomuliku | loomulike |
| Партитив | loomulikku | loomulikke |
| Ілатив | loomulikusse | loomulikesse |
| Інесив | loomulikus | loomulikes |
| Елатив | loomulikust | loomulikest |
| Алатив | loomulikule | loomulikele |
| Адесив | loomulikul | loomulikel |
| Аблатив | loomulikult | loomulikelt |
| Транслатив | loomulikuks | loomulikeks |
| Термінатив | loomulikuni | loomulikeni |
| Есив | loomulikuna | loomulikena |
| Абесив | loomulikuta | loomuliketa |
| Комітатив | loomulikuga | loomulikega |
Приклади
See on loomulik reaktsioon.
Це природна реакція.
Vestlus kulges loomulikult ja pingevabalt.
Розмова точилася природно й невимушено.
Часті сполучення
loomulik reaktsioon
природна реакція
täiesti loomulik
цілком природно
Антоніми
Пов’язані слова
Естонською
Loodusest tulenev või pingutamata ja ootuspärane
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії