kuul
[ˈkuːl]
куля, кулька
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kuul | kuulid |
| Генітив | kuuli | kuulide |
| Партитив | kuuli | kuule |
| Ілатив | kuulisse | kuulidesse |
| Інесив | kuulis | kuulides |
| Елатив | kuulist | kuulidest |
| Алатив | kuulile | kuulidele |
| Адесив | kuulil | kuulidel |
| Аблатив | kuulilt | kuulidelt |
| Транслатив | kuuliks | kuulideks |
| Термінатив | kuulini | kuulideni |
| Есив | kuulina | kuulidena |
| Абесив | kuulita | kuulideta |
| Комітатив | kuuliga | kuulidega |
Приклади
Suutsin kiiga kuuli puudutada, aga auku see ei veerenud.
Мені вдалося торкнутися м'яча гойдалкою, але в лунку він не закотився.
Kõrvarõngaid kaunistavad väikesed hõbedased kuulid.
Сережки прикрашені маленькими срібними кульками.
Часті сполучення
ümmargune kuul
кругла куля
klaasist kuul
скляна куля
Пов’язані слова
Естонською
kõva kerakujuline ese
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії