kulm
[ˈkulm]
брова
- іменник
- B1
- Тіло
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kulm | kulmud |
| Генітив | kulmu | kulmude |
| Партитив | kulmu | kulme |
| Ілатив | kulmusse | kulmudesse |
| Інесив | kulmus | kulmudes |
| Елатив | kulmust | kulmudest |
| Алатив | kulmule | kulmudele |
| Адесив | kulmul | kulmudel |
| Аблатив | kulmult | kulmudelt |
| Транслатив | kulmuks | kulmudeks |
| Термінатив | kulmuni | kulmudeni |
| Есив | kulmuna | kulmudena |
| Абесив | kulmuta | kulmudeta |
| Комітатив | kulmuga | kulmudega |
Приклади
Ta tõstis üllatunult kulmu.
Вона здивовано підняла брову.
Ta kortsutas pahaselt kulmu.
Він сердито насупив брови.
Часті сполучення
kulmu kergitama
піднімати брову
kulmu kortsutama
насуплювати брови
Пов’язані слова
Естонською
silma kohal kasvav kaarjas karvariba
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії