kukal
[ˈkukɑl]
потилиця
- іменник
- B1
- Тіло
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kukal | kuklad |
| Генітив | kukla | kukalde |
| Партитив | kukalt | kuklaid |
| Ілатив | kuklasse | kukaldesse |
| Інесив | kuklas | kukaldes |
| Елатив | kuklast | kukaldest |
| Алатив | kuklale | kukaldele |
| Адесив | kuklal | kukaldel |
| Аблатив | kuklalt | kukaldelt |
| Транслатив | kuklaks | kukaldeks |
| Термінатив | kuklani | kukaldeni |
| Есив | kuklana | kukaldena |
| Абесив | kuklata | kukaldeta |
| Комітатив | kuklaga | kukaldega |
Приклади
Mul on kukal valus.
У мене болить потилиця.
Ta sügas mõeldes kukalt.
Замислившись, він почухав потилицю.
Часті сполучення
kukal valutab
болить потилиця
kukalt sügama
чухати потилицю
Пов’язані слова
Естонською
pea tagumine osa kaelast kõrgemal
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії