kivi
[ˈkivi]
камінь
- іменник
- A1
- Природа
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kivi | kivid |
| Генітив | kivi | kivide |
| Партитив | kivi | kive |
| Ілатив | kivisse | kividesse |
| Інесив | kivis | kivides |
| Елатив | kivist | kividest |
| Алатив | kivile | kividele |
| Адесив | kivil | kividel |
| Аблатив | kivilt | kividelt |
| Транслатив | kiviks | kivideks |
| Термінатив | kivini | kivideni |
| Есив | kivina | kividena |
| Абесив | kivita | kivideta |
| Комітатив | kiviga | kividega |
Приклади
Kivi on suur.
Камінь великий.
Laps viskas kivi vette.
Дитина кинула камінь у воду.
Часті сполучення
suur kivi
великий камінь
kivi viskama
кидати камінь
Пов’язані слова
Естонською
Kõva looduslik mineraalitükk
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії