kirjanik
[ˈkirjɑnik]
письменник, автор
- іменник
- A2
- Мистецтво і культура
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kirjanik | kirjanikud |
| Генітив | kirjaniku | kirjanike |
| Партитив | kirjanikku | kirjanikke |
| Ілатив | kirjanikusse | kirjanikesse |
| Інесив | kirjanikus | kirjanikes |
| Елатив | kirjanikust | kirjanikest |
| Алатив | kirjanikule | kirjanikele |
| Адесив | kirjanikul | kirjanikel |
| Аблатив | kirjanikult | kirjanikelt |
| Транслатив | kirjanikuks | kirjanikeks |
| Термінатив | kirjanikuni | kirjanikeni |
| Есив | kirjanikuna | kirjanikena |
| Абесив | kirjanikuta | kirjaniketa |
| Комітатив | kirjanikuga | kirjanikega |
Приклади
Ta on kuulus kirjanik.
Він відомий письменник.
Kirjanik kirjutab raamatut.
Письменник пише книгу.
Часті сполучення
tuntud kirjanik
відомий письменник
kirjanik kirjutab romaani
письменник пише роман
Пов’язані слова
Естонською
Inimene, kes kirjutab ilukirjanduslikke teoseid
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії