kaupmees
[ˈkɑupmeːs]
торговець, купець
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kaupmees | kaupmehed |
| Генітив | kaupmehe | kaupmeeste |
| Партитив | kaupmeest | kaupmehi |
| Ілатив | kaupmehesse | kaupmeestesse |
| Інесив | kaupmehes | kaupmeestes |
| Елатив | kaupmehest | kaupmeestest |
| Алатив | kaupmehele | kaupmeestele |
| Адесив | kaupmehel | kaupmeestel |
| Аблатив | kaupmehelt | kaupmeestelt |
| Транслатив | kaupmeheks | kaupmeesteks |
| Термінатив | kaupmeheni | kaupmeesteni |
| Есив | kaupmehena | kaupmeestena |
| Абесив | kaupmeheta | kaupmeesteta |
| Комітатив | kaupmehega | kaupmeestega |
Приклади
Kaupmees müüb kaupu.
Купець продає товари.
Ta on rikas kaupmees.
Він багатий купець.
Часті сполучення
kohalik kaupmees
місцевий торговець
jõukas kaupmees
заможний купець
Пов’язані слова
Естонською
inimene, kes ostab ja müüb kaupu
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії