kasuisa
[ˈkɑsuisɑ]
названий батько, вітчим
- іменник
- B1
- Сім’я
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kasuisa | kasuisad |
| Генітив | kasuisa | kasuisade |
| Партитив | kasuisa | kasuisasid |
| Ілатив | kasuisasse | kasuisadesse |
| Інесив | kasuisas | kasuisades |
| Елатив | kasuisast | kasuisadest |
| Алатив | kasuisale | kasuisadele |
| Адесив | kasuisal | kasuisadel |
| Аблатив | kasuisalt | kasuisadelt |
| Транслатив | kasuisaks | kasuisadeks |
| Термінатив | kasuisani | kasuisadeni |
| Есив | kasuisana | kasuisadena |
| Абесив | kasuisata | kasuisadeta |
| Комітатив | kasuisaga | kasuisadega |
Приклади
Margus elab ema ja kasuisaga.
Маргус живе з мамою і вітчимом.
Kasuisa õpetas mind kala püüdma.
Вітчим навчив мене ловити рибу.
Часті сполучення
ema ja kasuisa
мати й вітчим
kasuisa õpetas
вітчим навчив
Пов’язані слова
Естонською
last kasvatav mees, kes pole lapse pärisisa
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії