kari
[ˈkɑri]
стадо, череда, табун
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kari | karjad |
| Генітив | karja | karjade |
| Партитив | karja | karju |
| Ілатив | karjasse | karjadesse |
| Інесив | karjas | karjades |
| Елатив | karjast | karjadest |
| Алатив | karjale | karjadele |
| Адесив | karjal | karjadel |
| Аблатив | karjalt | karjadelt |
| Транслатив | karjaks | karjadeks |
| Термінатив | karjani | karjadeni |
| Есив | karjana | karjadena |
| Абесив | karjata | karjadeta |
| Комітатив | karjaga | karjadega |
Приклади
Karjane ajas karja õhtul lauta.
Увечері пастух загнав стадо до хліва.
Talus peetakse sajapealist karja.
На фермі утримують стадо зі ста голів худоби.
Часті сполучення
lambakari
отара овець
veisekari
стадо корів
Пов’язані слова
Естонською
koos peetavate, karjatatavate põllumajandusloomade rühm, rühm koos peetavaid koduloomi, eriti lehmi
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії