kamin
[ˈkɑmin]
камін
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kamin | kaminad |
| Генітив | kamina | kaminate |
| Партитив | kaminat | kaminaid |
| Ілатив | kaminasse | kaminatesse |
| Інесив | kaminas | kaminates |
| Елатив | kaminast | kaminatest |
| Алатив | kaminale | kaminatele |
| Адесив | kaminal | kaminatel |
| Аблатив | kaminalt | kaminatelt |
| Транслатив | kaminaks | kaminateks |
| Термінатив | kaminani | kaminateni |
| Есив | kaminana | kaminatena |
| Абесив | kaminata | kaminateta |
| Комітатив | kaminaga | kaminatega |
Приклади
Talvel istume kamina ees.
Взимку ми сидимо біля каміна.
Kaminas põleb mõnus tuli.
У каміні горить затишний вогонь.
Часті сполучення
avatud kamin
відкритий камін
kaminas tuli
камін вогонь
Пов’язані слова
Естонською
eest lahtine suitsulõõriga tulekolle ruumi kütmiseks, koht, kus saab toas tuld teha
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії