kael
[ˈkɑel]
шия
- іменник
- A1
- Тіло
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kael | kaelad |
| Генітив | kaela | kaelte |
| Партитив | kaela | kaelu |
| Ілатив | kaelasse | kaeltesse |
| Інесив | kaelas | kaeltes |
| Елатив | kaelast | kaeltest |
| Алатив | kaelale | kaeltele |
| Адесив | kaelal | kaeltel |
| Аблатив | kaelalt | kaeltelt |
| Транслатив | kaelaks | kaelteks |
| Термінатив | kaelani | kaelteni |
| Есив | kaelana | kaeltena |
| Абесив | kaelata | kaelteta |
| Комітатив | kaelaga | kaeltega |
Приклади
Kael on pikk.
Шия довга.
Mul on sall kaelas.
У мене на шиї шарф.
Часті сполучення
pikk kael
довга шия
sall kaelas
шарф на шиї
Пов’язані слова
Естонською
Kehaosa pea ja keha vahel
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії