külg
[ˈkylk]
сторона, бік, аспект
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | külg | küljed |
| Генітив | külje | külgede |
| Партитив | külge | külgi |
| Ілатив | küljesse | külgedesse |
| Інесив | küljes | külgedes |
| Елатив | küljest | külgedest |
| Алатив | küljele | külgedele |
| Адесив | küljel | külgedel |
| Аблатив | küljelt | külgedelt |
| Транслатив | küljeks | külgedeks |
| Термінатив | küljeni | külgedeni |
| Есив | küljena | külgedena |
| Абесив | küljeta | külgedeta |
| Комітатив | küljega | külgedega |
Приклади
Ruudul on neli külge.
У квадрата чотири сторони.
Ma magan küljel.
Я сплю на боці.
Часті сполучення
paremal küljel
з правого боку
asja teine külg
інший бік справи
Пов’язані слова
Естонською
keha või eseme üks pool; ka nähtuse üks aspekt
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії