jutukas
[ˈjutukɑs]
балакучий, говіркий
- прикметник
- B1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | jutukas | jutukad |
| Генітив | jutuka | jutukate |
| Партитив | jutukat | jutukaid |
| Ілатив | jutukasse | jutukatesse |
| Інесив | jutukas | jutukates |
| Елатив | jutukast | jutukatest |
| Алатив | jutukale | jutukatele |
| Адесив | jutukal | jutukatel |
| Аблатив | jutukalt | jutukatelt |
| Транслатив | jutukaks | jutukateks |
| Термінатив | jutukani | jutukateni |
| Есив | jutukana | jutukatena |
| Абесив | jutukata | jutukateta |
| Комітатив | jutukaga | jutukatega |
Приклади
Uus kolleeg on sõbralik ja jutukas.
Новий колега дружній і балакучий.
Jutukas laps rääkis terve tee.
Балакуча дитина говорила всю дорогу.
Часті сполучення
jutukas inimene
чат людина
jutukas naaber
чат сусід
Пов’язані слова
Естонською
palju rääkida armastav, suure jutuga, selline, kes palju räägib
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії