iseloomulik
[ˈiseloːmulik]
характерний, властивий, типовий
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | iseloomulik | iseloomulikud |
| Генітив | iseloomuliku | iseloomulike |
| Партитив | iseloomulikku | iseloomulikke |
| Ілатив | iseloomulikku | iseloomulikesse |
| Інесив | iseloomulikus | iseloomulikes |
| Елатив | iseloomulikust | iseloomulikest |
| Алатив | iseloomulikule | iseloomulikele |
| Адесив | iseloomulikul | iseloomulikel |
| Аблатив | iseloomulikult | iseloomulikelt |
| Транслатив | iseloomulikuks | iseloomulikeks |
| Термінатив | iseloomulikuni | iseloomulikeni |
| Есив | iseloomulikuna | iseloomulikena |
| Абесив | iseloomulikuta | iseloomuliketa |
| Комітатив | iseloomulikuga | iseloomulikega |
Приклади
Üks kulla iseloomulikke jooni on ta vastupanuvõime roostele.
Одна з характерних рис золота — його стійкість до іржі.
Lihasevalu on gripile iseloomulik.
Біль у м'язах характерний для грипу.
Часті сполучення
iseloomulik tunnus
характерна риса
iseloomulik joon
характерна риса
Пов’язані слова
Естонською
kellelegi või millelegi eriti omane, kedagi või midagi iseloomustav
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії