ilukirjandus
[ˈilukirjɑntus]
художня література, белетристика, красне письменство
- іменник
- B1
- Мистецтво і культура
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ilukirjandus | — |
| Генітив | ilukirjanduse | — |
| Партитив | ilukirjandust | — |
| Ілатив | ilukirjandusse | — |
| Інесив | ilukirjanduses | — |
| Елатив | ilukirjandusest | — |
| Алатив | ilukirjandusele | — |
| Адесив | ilukirjandusel | — |
| Аблатив | ilukirjanduselt | — |
| Транслатив | ilukirjanduseks | — |
| Термінатив | ilukirjanduseni | — |
| Есив | ilukirjandusena | — |
| Абесив | ilukirjanduseta | — |
| Комітатив | ilukirjandusega | — |
Приклади
Õhtuti loen tavaliselt ilukirjandust.
Вечорами я зазвичай читаю художню літературу.
Raamatukogus on suur ilukirjanduse osakond.
У бібліотеці є великий відділ художньої літератури.
Часті сполучення
kaasaegne ilukirjandus
сучасна художня література
ilukirjandust lugema
читати художню літературу
Пов’язані слова
Естонською
sõnaline kunstilooming, proosa, luule ja näitekirjandus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії