harjutus
[ˈhɑr.ju.tus]
вправа
- іменник
- A2
- Спорт
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | harjutus | harjutused |
| Генітив | harjutuse | harjutuste |
| Партитив | harjutust | harjutusi |
| Ілатив | harjutusesse | harjutustesse |
| Інесив | harjutuses | harjutustes |
| Елатив | harjutusest | harjutustest |
| Алатив | harjutusele | harjutustele |
| Адесив | harjutusel | harjutustel |
| Аблатив | harjutuselt | harjutustelt |
| Транслатив | harjutuseks | harjutusteks |
| Термінатив | harjutuseni | harjutusteni |
| Есив | harjutusena | harjutustena |
| Абесив | harjutuseta | harjutusteta |
| Комітатив | harjutusega | harjutustega |
Приклади
Ma teen harjutusi.
Я роблю вправи.
See harjutus on raske.
Ця вправа складна.
Часті сполучення
harjutust tegema
виконувати вправу
praktiline harjutus
практична вправа
Пов’язані слова
Естонською
Oskuse arendamiseks mõeldud ülesanne või tegevus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії