hammas
[ˈhɑmːɑs]
зуб
- іменник
- A1
- Тіло
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | hammas | hambad |
| Генітив | hamba | hammaste |
| Партитив | hammast | hambaid |
| Ілатив | hambasse | hammastesse |
| Інесив | hambas | hammastes |
| Елатив | hambast | hammastest |
| Алатив | hambale | hammastele |
| Адесив | hambal | hammastel |
| Аблатив | hambalt | hammastelt |
| Транслатив | hambaks | hammasteks |
| Термінатив | hambani | hammasteni |
| Есив | hambana | hammastena |
| Абесив | hambata | hammasteta |
| Комітатив | hambaga | hammastega |
Приклади
Ma pesen hambaid.
Я чищу зуби.
Mul valutab hammas.
У мене болить зуб.
Часті сполучення
hambaid pesema
чистити зуби
hammas valutab
болить зуб
Пов’язані слова
Естонською
Kõva kehaosa suus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії