emakeelne
[ˈemɑkeːlne]
носій мови, рідномовний
- прикметник
- B1
- Сім’я
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | emakeelne | emakeelsed |
| Генітив | emakeelse | emakeelsete |
| Партитив | emakeelset | emakeelseid |
| Ілатив | emakeelsesse | emakeelsetesse |
| Інесив | emakeelses | emakeelsetes |
| Елатив | emakeelsest | emakeelsetest |
| Алатив | emakeelsele | emakeelsetele |
| Адесив | emakeelsel | emakeelsetel |
| Аблатив | emakeelselt | emakeelsetelt |
| Транслатив | emakeelseks | emakeelseteks |
| Термінатив | emakeelseni | emakeelseteni |
| Есив | emakeelsena | emakeelsetena |
| Абесив | emakeelseta | emakeelseteta |
| Комітатив | emakeelsega | emakeelsetega |
Приклади
Ta on emakeelne eesti keele kõneleja.
Він/вона носій естонської мови.
Lapsed loevad emakeelseid raamatuid.
Діти читають книжки рідною мовою.
Часті сполучення
emakeelne kõneleja
носій мови мовець
emakeelne õpe
носій мови навчання
Пов’язані слова
Естонською
kellegi emakeelt kasutav, emakeelsena toimiv, kellegi emakeeles kõneldud või kirjutatud
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії