elanik
[ˈelɑnik]
житель, мешканець
- іменник
- A2
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | elanik | elanikud |
| Генітив | elaniku | elanike |
| Партитив | elanikku | elanikke |
| Ілатив | elanikusse | elanikesse |
| Інесив | elanikus | elanikes |
| Елатив | elanikust | elanikest |
| Алатив | elanikule | elanikele |
| Адесив | elanikul | elanikel |
| Аблатив | elanikult | elanikelt |
| Транслатив | elanikuks | elanikeks |
| Термінатив | elanikuni | elanikeni |
| Есив | elanikuna | elanikena |
| Абесив | elanikuta | elaniketa |
| Комітатив | elanikuga | elanikega |
Приклади
Elanikud on rahul.
Мешканці задоволені.
Ta on selle maja elanik.
Він мешканець цього будинку.
Часті сполучення
kohalik elanik
місцевий житель
linna elanikud
жителі міста
Пов’язані слова
Естонською
Inimene või loom, kes elab kindlas kohas
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії