eksitus
[ˈeksitus]
помилка, похибка, непорозуміння
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | eksitus | eksitused |
| Генітив | eksituse | eksituste |
| Партитив | eksitust | eksitusi |
| Ілатив | eksitusesse | eksitustesse |
| Інесив | eksituses | eksitustes |
| Елатив | eksitusest | eksitustest |
| Алатив | eksitusele | eksitustele |
| Адесив | eksitusel | eksitustel |
| Аблатив | eksituselt | eksitustelt |
| Транслатив | eksituseks | eksitusteks |
| Термінатив | eksituseni | eksitusteni |
| Есив | eksitusena | eksitustena |
| Абесив | eksituseta | eksitusteta |
| Комітатив | eksitusega | eksitustega |
Приклади
Vahel võib olla tegu inimliku eksitusega.
Іноді це може бути людською помилкою.
Mina ei olnud selles eksituses süüdi.
Я не був винен у цій помилці.
Часті сполучення
eksitusse viima
вводити в оману
eksituses olema
помилка бути
Пов’язані слова
Естонською
mingi reegli vm vastu eksimine, millestki valesti aru saamine, viga, eksimus, arusaamatus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії