ajalugu
[ˈɑjɑluku]
історія
- іменник
- A2
- Освіта
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ajalugu | ajalood |
| Генітив | ajaloo | ajalugude |
| Партитив | ajalugu | ajalugusid |
| Ілатив | ajaloosse | ajalugudesse |
| Інесив | ajaloos | ajalugudes |
| Елатив | ajaloost | ajalugudest |
| Алатив | ajaloole | ajalugudele |
| Адесив | ajalool | ajalugudel |
| Аблатив | ajaloolt | ajalugudelt |
| Транслатив | ajalooks | ajalugudeks |
| Термінатив | ajalooni | ajalugudeni |
| Есив | ajaloona | ajalugudena |
| Абесив | ajaloota | ajalugudeta |
| Комітатив | ajalooga | ajalugudega |
Приклади
Ma õpin ajalugu.
Я вивчаю історію.
Eesti ajalugu on põnev.
Історія Естонії цікава.
Часті сполучення
Eesti ajalugu
історія Естонії
ajalugu õppima
вивчати історію
Пов’язані слова
Естонською
Inimeste ja ühiskondade minevik ning selle uurimine
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії