abielu
[ˈɑpielu]
шлюб
- іменник
- A2
- Сім’я
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | abielu | abielud |
| Генітив | abielu | abielude |
| Партитив | abielu | abielusid |
| Ілатив | abielusse | abieludesse |
| Інесив | abielus | abieludes |
| Елатив | abielust | abieludest |
| Алатив | abielule | abieludele |
| Адесив | abielul | abieludel |
| Аблатив | abielult | abieludelt |
| Транслатив | abieluks | abieludeks |
| Термінатив | abieluni | abieludeni |
| Есив | abieluna | abieludena |
| Абесив | abieluta | abieludeta |
| Комітатив | abieluga | abieludega |
Приклади
Nad on abielus.
Вони одружені.
Õnnelik abielu on tähtis.
Щасливий шлюб важливий.
Часті сполучення
õnnelik abielu
щасливий шлюб
abielu sõlmima
укласти шлюб
Пов’язані слова
Естонською
ametlikult või õiguslikult kinnitatud kooselu
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії