õpingud
[ˈɤpinkut]
навчання
- іменник
- B1
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | õping | õpingud |
| Генітив | õpingu | õpingute |
| Партитив | õpingut | õpinguid |
| Ілатив | õpingusse | õpingutesse |
| Інесив | õpingus | õpingutes |
| Елатив | õpingust | õpingutest |
| Алатив | õpingule | õpingutele |
| Адесив | õpingul | õpingutel |
| Аблатив | õpingult | õpingutelt |
| Транслатив | õpinguks | õpinguteks |
| Термінатив | õpinguni | õpinguteni |
| Есив | õpinguna | õpingutena |
| Комітатив | õpinguga | õpingutega |
Приклади
Ta lõpetas ülikooli õpingud.
Він/вона закінчив(ла) навчання в університеті.
Pärast õpinguid läks ta tööle välismaale.
Після навчання він поїхав працювати за кордон.
Часті сполучення
ülikooliõpingud
навчання в університеті
õpinguid jätkama
продовжувати навчання
õpinguid lõpetama
закінчити навчання
Пов’язані слова
Естонською
õppimine koolis või kõrgkoolis ja selle periood
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії